Фон
Icon

За мене все вирішать

У мене в житті багато чого не виходило. Дуже багато. Напевно, достатньо не вийшло й досі. Спочатку я боролася самотужки. Ну це коли все покращуєш і покращуєш, удосконалюєш, слухаєш поради розумні та не дуже. Робиш це все чи майже все. І все одно все це не те й не так, як тобі здається, має бути.

 

І тоді в життя вплітається ось таке: «я чув – бачив-знаю або навіть пробував (що рідше, дуже рідко якщо чесно), що після відвідування цього заходу все змінюється. Почувши раніше такі історії я стрімголов мчала це робити. Це ж магія єпт. Раз і все!

 

Цікаво , що відвідавши шаманів, Ігри (трансформаційні), обряд, церемонію, бабку, церкву, святі місця, секту, діда самітника, місця сили, могутню медитацію, співають чаші, гонги, бубни, йогів, хіромантів, психотерапевтів (знаменитих і не дуже ) і навіть повчившись і отримавши паперове підтвердження (про як!) про навчання у тарологів, астрологів (тому як мало просто сходити, треба обов’язково зрозуміти як це працює, і в процесі тренування «вилікувати» походячи пару трійку повз проходять) в якійсь момент починаєш розуміти, що насправді ні хрону, то я не знаю, ніхрена не змінилося і все це було дарма. З Р Я! Тут і накриває тебе величезним мідним тазом, якому взагалі траплялося іншим речам служити.

 

 

Щоб зрозуміти, що я зараз скажу, очевидно варто було пройти багато кіл пекла у своїй власній голові, та ще й не раз. Тому що якщо міра була в тому, щоб стати магом 88 рівня, і щоб справи горіли як суха солома, то цього не сталося. Але дещо сталося. Дивне, страшне, очевидне, а що найжахливіше майже абсолютне знецінення всього величезного досвіду, колосальної працездатності, негасимого інтересу та постійного натхнення все це творити і витворяти.

 

 

Але добре, що є друзі, які в таку хвилину можуть дістати з тину і обтерши тобі зелені соплі не дати укокошити себе живцем ще тепленького.
А хоча б посадити з олівцем і калькулятором і звести дебет із кредитом. Скільки років минуло, як було до після та під час.

 

 

І ось напередодні виходу моєї другої книги сиджу тут і павутину з себе знімаю. І маю стійку впевненість, що я така не одна. А навколо мене мої клієнти кишать, і друзі всякі і навіть друзі. Та й саме ті, що щойно мої соплі витирали, свої теж частенько гірляндами розвішують, приблизно тому ж приводу.

 

Потрібно нам обов’язково, контакт людський, щоб нагадати, спрямувати, обтрусити чи струснути зрештою. Повернути в реальність справжню, а не свою картинку спотворену, де одразу після отримання диплома про освіту фінансиста стаєш головою Нац. банку не менше.

 

 

А тим часом жодного дозрівання особистості досі не сталося. Навіть достатньої щоб це помітити.

 

Ось чому так швидко «закінчують» у всіх сенсах ті, на кого популярність чи багатство звалюється на самому початку Шляху.

 

Я до того, що схоже світ таки врівноважений у своєму різноманітному прояві, і що ми маємо те й тоді, коли здатні з цим впоратися раз, і заслужили, тобто довели свою дорослість прийняти цей тягар – два. В іншому випадку що б ми не отримали чого би досягли це ніколи не буде відчутно.

 

Тому робіть багато, майте багато і діліться багатьом, і я теж піду. Від павутиння на сьогодні я добре вмита)

Ще розповіді

Prev
Next
Top