– У вас такий гарний голос! Це від природи напевно.
Спершу я обернулася, але за спиною була тільки стіна.
. – Мені?! Ви мені?! – я здивовано тицяла сама в себе палець.
– Ну так, – дівчина спокійно посміхалася входячи до кабінету з якого я щойно вийшла.
. – Дякую, – видавила я в двері, що вже зачинилися. .
О боги! У мене гарний голос!?? Та я ж 30 років провела зі стійким переконанням, що мені ведмідь не те що на вухо настав, а навіть прожив зі мною якийсь час. І коли ненароком зайшла до школи вокалу, щоб це підтвердити.. раптом там залишилася.
Ні, я, як і раніше, вважаю, що співаю я не дуже… але ось тільки від пісень деяких, мурашки по шкірі.
Просто тут ще й такий конфлікт інтересів стався: хочу я співати АЛІСУ, а можу – Віа-гру 🙁
Немає її звичайно не співаю, т.к. промовивши якусь фразу на тему “любовне кохання”, я починаю переживати сильний опір і внутрішню кризу, бо мозок і рот співпрацювати відмовляються, а мій чудовий викладач по вокалу, починає давитися сміхом і сповзати в кріслі під синтезатор слідом за педалькою, що вислизає. .
І ось сьогодні схоже, якраз зійшлися всі планети і мені попалася пісня зі змістом, виконавець якої нарешті жінка.
І я якось сьогодні прямо тяглася сама від себе, хоча насправді мрію про Арбенін голос. І вирішила, що ну й добре, то теж піде. А виявилося, що те, що робиться з душею, до мурашок, апріорі не може бути погано, і люди якимсь магічним способом це чують. Ну і звісно про власне задоволення не забути.
Замість висновку скажу так варто перевіряти, що тобі кажуть, бажано у професіонала, а ще краще у кількох. Оскільки разом з тим, що я «не могла» співати, я ще й не могла малювати. Я ніколи ніде не вчилася, але коли почала це робити з цим задоволенням, то зовсім випадково купили мої 4 картини, знайомі. Я їх не продавала. І хоч я не Пікассо і не претендую, пропоную вам куштувати і не боятися. Але це вже тема іншого оповідання. А поки Звучіть із задоволенням у пісні, у тексті, у живописі та й у житті! Зрештою!
