Нещодавно моя подруга і колега наштовхнула мене на ідею семінару на тему “Я гірший за всіх чи все-таки ні”.
У роздумах перед ним, як мені водиться, є що сказати тут;)
По-перше звісно, що цей стан переживають іноді ВСІ думаючі люди. І ті, хто здається на вершині та ті, хто дуже далекий навіть від підніжжя.
По-друге, у світі справді повно економістів, юристів, астрологів, психологів, майстрів манікюру та інших професій. Причому як тільки підеш кудись вчитися, потрапляєш до спільноти, де їх мабуть невидимо і думаєш, боже тут не пробитися ніколи! Але! У салонах на нігті люди записані на два-три місяці вперед, психологи набираються на навчання дуже багато разів на рік різними навчальними закладами і все ж … кількість нещасливих людей у світі все одно величезна, втім як і з недоглянутими нігтями.
Висновок зробити нескладно, самі впораєтеся.
Ну і по-третє, якщо ви зробили висновок такий же, як я, стає очевидним, що чиюсь нішу зайняти неможливо як і твою ніхто не займе. Її доведеться видовбати самостійно і кількість людей навколо взагалі ні до чого. Її глибина ширина і висота повністю і твоя заслуга.
Якщо ви зробили якийсь інший висновок, що маєте право жити інакше;)
І замість епілогу скажу, що вважаю ідея “я гірша за всіх чи краще”, має сенс лише у змагальному виді спорту. Де всі однієї ваги, зростання віку роблять абсолютно те саме у певні часові рамки – біжать, наприклад.
Всі інші варіанти не мають, як на мене, можливості бути порівнювані. І тому твоє життя, твоя історія, а також міра успіху твоя особиста справа і ніхто інший не має повноважень це робити. Просто постарайся залишатися на своєму боці, щоб не трапилося і відчуєш, що означає бути в ладі зі світом і собою.
А семінар чекайте;) буде;)
